САНІТАРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕДУРИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИГОТОВЛЕННЯ БЕЗДРІЖДЖОВОГО ХЛІБУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2078-0877-2026-26-2-23Ключові слова:
бездріжджовий хліб, цільнозмелене зерно, пшеничне борошно, хлібобулочні вироби, тістоАнотація
Метою даної роботи є впровадження санітарно-технологічних процедур на етапах підготовки зерна до подрібнення, виготовлення борошна з неушкодженого зерна пшениці за допомогою дезінтеграційно-хвильового методу, а також виробництва на його основі хлібобулочних виробів шляхом механічного розпушування тіста без додавання пекарських дріжджів. Для проведення дослідження було використано м'яке зерно пшениці 3-го класу (згідно ДСТУ 3768:2019) та борошно з цільнозмеленого зерна пшениці (згідно ГСТУ 46004-99). Рівень мікотоксинів, таких як афлатоксин В1, Т-2 токсин, фумонізин В1, охратоксин та зеараленон, визначався імуноферментним аналізом. Вміст гексахлору в зерні виявлявся за допомогою газової хроматографії. Очищене зерно подрібнювали методом дезінтеграційно-хвильового впливу з мінімальною потужністю надвисокочастотного поля (десяті частки мікровата) на довжинах хвиль близько 8 мм, використовуючи стандартну конфігурацію генератора на діоді Ганна. Тісто для хліба, розпушеного механічним способом, готували шляхом змішування та збивання компонентів рецептури на напівпромисловій установці змішувально-збивально-формуючого типу. Процес здійснювався при частоті обертання мішалок 16 с⁻¹, температурі 29±1 °С та тиску повітря 0,4 МПа протягом 1,5 хвилин. Випікання сформованих загатовок відбувалося в ротаційній печі RFS-9E при температурі 195±2 °С протягом 36–38 хвилин. Оцінка якості готового хліба проводилася відповідно до стандартів ДСТУ 7517:2014. Мікробіологічну чистоту хліба відстежували протягом 7 днів зберігання, аналізуючи кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ), наявність плісняви, дріжджів та бактерій групи кишкової палички (БГКП). Поява плісняви фіксувалася візуально, а розвиток картопляної хвороби хліба контролювався щодня згідно з рекомендованими методиками. Представлені експериментальні дані демонструють результативність застосування комплексу санітарно-гігієнічних та технологічних заходів на етапах очищення та підготовки зерна до помелу, виробництва борошна з цільнозмеленого зерна та виготовлення на його основі хліба із застосуванням механічного розпушування тіста без дріжджів, згідно з розробленою інноваційною технологією. Покращення мікробіологічних показників борошна з цільнозмеленого зерна досягнуто завдяки стандартним методам підготовки зерна, дезінтеграційно-хвильовому помелу, а також додаванню концентрованого яблучного соку до рецептури, що сприяло підвищенню харчової цінності кінцевого продукту.
Посилання
Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України. Київ : Консультант, 2016. 54 с.
Bartkiene E., Özogul F., Rocha J. M. Sourdough lactic acid bacteria as functional agents in bread production. Foods. 2022. Vol. 11, No. 3. Art. 452. DOI: https://doi.org/10.3390/foods11030452
Özogul F., Rocha J. M., Bartkiene E. (eds.). Handbook of Sourdough Microbiota and Fermentation: Food Safety, Health Benefits, and Product Development. London : Elsevier, 2024. 520 p.
Gobbetti M., De Angelis M., Di Cagno R., Calasso M., Archetti G., Rizzello C. G. Sourdough lactic acid bacteria and yeasts: Diversity, technological and functional properties. Food Microbiology. 2016. Vol. 37. P. 11–22. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fm.2013.04.012
Лозова Т. М. Наукові основи формування споживних властивостей і зберігання якості борошняних кондитерських виробів : монографія / ред. І. В. Сирохман. Львів : ЛКУ, 2009. 456 с.
Coda R., Rizzello C. G., Gobbetti M. Use of sourdough fermentation and pseudo-cereals and leguminous flours for the making of functional bread enriched of γ-aminobutyric acid (GABA). International Journal of Food Microbiology. 2010. Vol. 137(2–3). P. 236–245. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2009.12.010
Simakovа O., Korenets Yu., Yudina T., Nazarenko I., Goriainova Iu. Examining a possibility of using purple amaranth in the technology for products made of yeast dough. Eastern Eurоpean Jornal of Enterprise technologies: Technology and equipment of food production. 2018. Vol. 2, №11 (92). Р. 57–64. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127173
Mykhaylov V., Samokhvalova О., Kucheruk Z., Kasabova K., Simakova O., Goriainova Iu., Rogovaya A., Choni I. Influence of microbial polysaccharides on the formation of structure of protein-free and gluten-free flourbased products. Eastern Eurоpean Jornal of Enterprise technologies: Technology and equipment of food production. 2019. Vol. 6, № 11 (102). Р. 23–32. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.184464.
Ray B., Bhunia A. Fundamental Food Microbiology. 5th ed. Boca Raton: CRC Press, 2013. 663 p.
Сирохман І. В., Лозова Т. М. Наукові спрямування у поліпшенні споживних властивостей та якості борошняних кондитерських виробів. Наук. праці НУХТ. 2008. № 25. С. 40–43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.