Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (економічні науки)

РЕАЛІЗАЦІЯ АНТИКРИЗОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В ТУРБУЛЕНТНІЙ СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2025-11-13T11:54:30+02:00

В статті розглянуто особливі умови реалізації антикризового потенціалу еконо-мічного розвитку сільськогосподарських підприємств України в турбулентній системі антикризового менеджменту, через інструменти державної фінансової підтримки, цифровізацію, кооперацію, екологічну орієнтацію, які забезпечують стійкість господарюючих суб’єктів в кризових ситуаціях. Обґрунтовано, що ан-тикризовий потенціал економічного розвитку є комплексною системою управ-лінських, економічних, інноваційних та соціальних механізмів, що дозволяє сільськогосподарським підприємствам адаптуватися до змін середовища та за-безпечити безперервність виробничих і фінансових процесів. В умовах повоєн-ного відновлення України, антикризовий потенціал стане каталізатором стабіль-ності аграрного сектору, основою продовольчої безпеки та соціально-економічної стабільності в країні. Доведено, що система турбулентного антик-ризового менеджменту негативно впливає на економічний розвиток сільського-сподарських підприємств та має властивості швидкісних змін в їх зовнішньому середовищі функціонування, що провокує інформаційну невизначеність, а також стрімке зростання загроз через геополітичні виклики, економічні та екологічні ризики, інституційну невизначеність. Обґрунтовано, що управлінська система сільськогосподарських підприємств повинна трансформуватися з реактивної у проактивну модель прогнозування кризових ситуацій і будувати стійкі бізнес-моделей. Представлено модель реалізації антикризового потенціалу економічно-го розвитку сільськогосподарських підприємств, із виокремленням взаємо-пов’язаних блоків ресурсного потенціалу, управлінського механізму, фінансово-кредитних інструментів, інновацій, цифровізації, екологічної складової потенці-алу та міжнародної інтеграції. Побудовано «радарну» діаграму, яка візуалізує розподіл інструментів реалізації антикризового потенціалу економічного розви-тку сільськогосподарських підприємств в країнах світу. Надано рекомендації щодо реалізації антикризового потенціалу економічного розвитку сільськогос-подарських підприємств в турбулентній системі антикризового менеджменту.

ЕКОНОМІЧНІ ІМПЕРАТИВИ CSR ТА КОМПЛАЄНС-КУЛЬТУРИ В БІЗНЕС-ПРОЦЕСАХ ФПК НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-11-13T11:52:30+02:00

У статті розглядається та вдосконалюється комплексний підхід до впрова-дження економічних імперативів CSR та комплаєнс-культури в бізнес-процеси ФПК на засадах сталого розвитку. Обґрунтовано, що нова парадигма бізнес-процесів у ФПК формується на принципах сталого розвитку, поєднує дворівневу модель CSR у національній економіці, впливає на інвестиційні по-токи та стан природного середовища. В умовах інтеграції у світові ринки капі-талу та загострення екологічної та соціальної кризи в Україні роль CSR в роз-витку ФПК визначається стратегічними факторами конкурентоспроможності та забезпечують цінність бізнесу. Доведено, що CSR є імперативом довго-строкової стійкості бізнес-процесів ФПК, а їхня соціально відповідальна дія-льність знижує транзакційні та операційні витрати, дозволяє отримати доступ до нових ринків та інвестиційних ресурсів, формує позитивний корпоратив-ний імідж та бренд, знижує ризики конфліктів з державою, громадами та пра-цівниками, підвищує продуктивність праці та визначає ефективність та цін-ність компанії. Визначено взаємозв'язок між комплаєнсом та CSR у системі корпоративного управління бізнес-процесами ФПК. З точки зору галузевих регуляторів, представлено міжнародні стандарти комплаєнс-культури ФПК на основі сталого розвитку. Проаналізовано практичні аспекти інтеграції CSR та комплаєнс-культури в корпоративну стратегію ФПК України довоєнного та воєнного періодів. Визначено, що програми розвитку CSR є ключовими на-прямками довгострокової конкурентоспроможності великого бізнесу, активно просувають антикорупційний кодекс, дозволяють створювати незалежні комі-тети з комплаєнсу та забезпечують інновації контролю за фінансовими бізнес-процесами шляхом інтеграції системи управління ISO 37301:2021 у цифрові технології. Рушійними силами розвитку CSR та комплаєнс-культури в бізнес-процесах ФПК у повоєнний період мають стати – посилення вимог іноземних інвесторів та кредиторів до ESG-показників, інтеграція в європейський еконо-мічний простір, підвищення ролі репутаційного капіталу компаній та управ-ління ризиками.

ІННОВАЦІЇ У ФІНАНСУВАННІ АГРАРНИХ КОМПАНІЙ В ПРОЦЕСІ ВИХОДУ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ КАПІТАЛУ

2025-11-13T12:01:47+02:00

Мета статті полягає в проведені оцінки сучасних інструментів інноваційного фінансування аграрних компаній України в процесі виходу на міжнародні ринки капіталу. Ефективне управління капіталізацією аграрних компаній у багатьох випадках залежить від професійно сформульованої місії, стратегічних цілей та оцінювання чинників, які впливають на капіталізацію. Встановлено, що їх ринкова капіталізація в більшій мірі визначається позицією компаній на ринку капіталів, які дозволяють оперувати широким спектром інструментів та механізмів управління цінними паперами, а залучення ресурсів аграрними компаніями на внутрішньому фондовому ринку та міжнародних ринках капіталу стає все більш важливим інструментом для забезпечення фінансування розвитку, модернізації й розширення агробізнесу. Наведені дані щодо капіталізації найбільших компаній українського агросектору, які присутні на міжнародних ринках капіталу показують волатильність їх цінних паперів. Визначено, що залучення коштів аграрним компаніями на ринку капіталу здійснюється такими основними шляхами як випуск корпоративних облігацій, публічне розміщення акцій (Іnitial Public Offering), приватне розміщення акцій, залучення іноземних інвестицій, венчурне фінансування, створення кооперативів та об’єднання фінансових інструментів. Наведено динаміку зміни індексу WIG Ukraine для акцій українських аграрних компаній, розміщених на Варшавській біржі, яка показує, що до повномасштабного вторгнення українські компанії мали сильні позиції на міжнародних ринках капіталу. Однак повномасштабне вторгнення спровокувало чергове падіння індексу. Обґрунтовано, що важливим інноваційним кроком на шляху до європейського ринку капіталу, новим та сучасним додатковим джерелом фінансування аграрних компаній стануть аграрні ноти. Цей цінний папір забезпечує інтеграцію агробізнесу України в тому числі малих агровиробників в міжнародні ринки капіталу. Доведено, що публічні корпоративні аграрні підприємства, які вийшли на світові фондові ринки, вже дотримуються принципів сталого розвитку та ESG-принципів без дотримання яких компанії не зможуть вийти на ринок IPO в ЄС. Визначено, що інновації у фінансуванні аграрних компаній, сформовані глобальними вимогами, дозволяють формувати їх поведінкову стратегію з урахуванням прозорості операцій на ринку капіталу.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВИМІР

2025-11-13T12:06:34+02:00

У статті досліджено процес цифрової трансформації стратегічного управління в Україні в контексті євроінтеграційних прагнень держави. Розкрито особливості впровадження цифрових стратегій, цифрових платформ та аналітичних інструментів, які впливають на ефективність державного управління. Проведено SWOT-аналіз цифрового стратегічного управління в Україні. Розглянуто кейс-стаді реалізації цифрових ініціатив у сфері публічного адміністрування, а також визначено роль таких європейських програм, як "Digital Europe", у підтримці українських реформ. Надано практичні рекомендації щодо зміцнення цифрової спроможності органів влади та їх відповідності стандартам ЄС.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІСЛЯВОЄННИМ ВІДНОВЛЕННЯМ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

2025-11-13T12:11:36+02:00

. У статті досліджено концептуальні підходи та практичні механізми стратегічного управління процесом післявоєнного відновлення України з урахуванням європейських інтеграційних орієнтирів. Здійснено PESTEL-аналіз зовнішнього середовища, що визначає контекст управлінських рішень, а також проведено порівняльне дослідження (benchmarking) досвіду інших європейських країн у післявоєнній реконструкції. Визначено розриви (gap-аналіз) між поточним станом української системи стратегічного управління та стандартами ЄС. Розглянуто роль цифрових платформ, міжнародних програм і залучення громад у процес формування стратегій відновлення. Обґрунтовано необхідність формування цілісної системи стратегічного управління, яка ґрунтується на принципах відкритості, прозорості, сталості та інституційної спроможності.

ПРОФЕСІЙНИЙ ЕТИКЕТ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОЇ МІЖОСОБИСТІСНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ОФІСНИХ СТРУКТУРАХ

2025-11-13T12:17:09+02:00

У статті досліджено професійний етикет як важливий елемент комунікативної культури працівників офісних структур і системний інструмент, що регулює взаємовідносини в професійному середовищі. У центрі дослідження – норми, правила та моделі поведінки, що забезпечують конструктивну взаємодію між працівниками, незалежно від їхнього статусу, посади чи ролі в колективі. Розкрито сутність професійного етикету, що охоплює мовленнєві стратегії, невербальні засоби комунікації, діловий стиль одягу, правила ведення перемовин, етикет електронного листування та поведінку в конфліктних або стресових ситуаціях. Проаналізовано основні чинники, що впливають на ефективність комунікації в офісних структурах, серед яких особливу увагу приділено стилю управління, психологічним характеристикам учасників комунікації, наявності корпоративної етичної політики та рівню емоційного інтелекту працівників. Акцентовано на проблемах недотримання етикетних норм, зокрема виявах професійної нечемності, комунікативних перешкодах та зниження загального рівня довіри в команді.

РОЛЬ ЛІДЕРСТВА У ФОРМУВАННІ СТРАТЕГІЙ КОМУНІКАЦІЇ В ПРОЄКТНИХ КОМАНДАХ

2025-11-13T12:28:00+02:00

Лідерство та комунікація є одними з найважливіших чинників, що визначають результативність діяльності проєктних команд, проте їхні взаємозалежні ефекти залишаються недостатньо дослідженими, особливо у контексті міжкраїнових порівнянь. Метою цього дослідження стало заповнення зазначеної прогалини шляхом аналізу ролі лідерства у формуванні комунікаційних стратегій та визначення їхнього спільного впливу на результати реалізації проєктів у Німеччині, Польщі, Естонії та Україні у 2022–2024 роках. Актуальність роботи зумовлена глобальними трансформаціями у сфері цифрової взаємодії, поширенням гібридних форматів роботи та кризовими викликами, що вимагають адаптивного лідерства і стійких командних структур. Методологічною основою стала кількісна, міжкраїнова порівняльна стратегія, що поєднала регресійний аналіз та структурне моделювання рівняннями. Емпірична база сформована на основі валідованих інструментів, зокрема опитувальника Multifactor Leadership Questionnaire та шкал комунікаційних стратегій. Ефективність команд оцінювалася за такими критеріями, як згуртованість, інноваційність, результативність діяльності та задоволеність стейкхолдерів. Запропонована економетрична модель визначила стиль лідерства як незалежну змінну, комунікаційні стратегії – як медіатор, характеристики команд – як модератори, а результати діяльності проєктних команд – як залежну змінну. Результати емпіричного аналізу засвідчили стабільний і статистично значущий вплив лідерства (β1=0,36–0,44) та комунікаційних стратегій (β2=0,29–0,41) у всіх країнах вибірки. Взаємодіючі ефекти виявилися особливо вираженими в Естонії (β3=0,31, R²=0,72) та Німеччині (β3=0,28, R²=0,67), що підтверджує вирішальну роль узгодженості між лідерством і комунікацією в умовах високої цифрової зрілості. Водночас Україна продемонструвала найсильніший модераторний вплив характеристик команди (β4=0,27), що відображає здатність організаційних структур до адаптації й стійкості в умовах воєнної нестабільності. У статті доведено, що ефективне лідерство неможливо відокремити від комунікаційних стратегій, а їх інтеграція є ключовою передумовою успіху проєктів у різних соціально-економічних середовищах. Наукова новизна полягає у комплексному міжкраїновому аналізі з урахуванням відмінностей інституційного та цифрового розвитку. Перспективи подальших досліджень передбачають розширення часових меж, застосування якісних методів аналізу та включення додаткових змінних, зокрема організаційної культури, цифрової зрілості та особливостей управлінських практик.

ІНДИКАТОРИ ОЦІНЮВАННЯ МОДЕЛІ ПОВОЄННОГО СТАЛОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПРИКОРДОННИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

2025-11-13T12:35:59+02:00

У статті досліджено систему індикаторів оцінювання ефективності впровадження концептуальної моделі повоєнного сталого відновлення прикордонних університетів України в умовах сталого розвитку та цифрової трансформації. Індикатори згруповано за основними блоками моделі: стратегічно-цільовим, функціонально-структурним, цифровізаційним і партнерським. Для кожного блоку визначено ключові напрями оцінювання: стратегічна узгодженість і відповідність Цілям сталого розвитку, ефективність кадрового та управлінського потенціалу, рівень цифрової зрілості університету, розвиненість партнерських зв’язків із громадами, бізнесом та міжнародними інституціями. Зроблено висновок, що запропонована система індикаторів може використовуватися як у внутрішньому моніторингу закладів вищої освіти, так і у зовнішніх процедурах оцінювання їх діяльності на державному рівні.

УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ

2025-11-13T12:39:46+02:00

У статті досліджено особливості управління маркетинговими комунікаціями переробних підприємств молочної галузі в умовах зростаючої конкуренції та динамічних змін споживчих уподобань. Розглянуто роль партнерських відносин з оптовими та роздрібними мережами у формуванні стійкого попиту та зміцненні позицій підприємств на ринку. Обґрунтовано доцільність розробки та впровадження програм мотивації для партнерів, які поєднують фінансові стимули, маркетингову підтримку та цифрові інструменти управління. Запропонований медіа-план дозволяє поєднати традиційні та цифрові канали комунікації, що сприяє оптимізації витрат, зростанню впізнаваності бренду та забезпеченню сталого розвитку підприємств молочної галузі.

МЕТОД АНАЛІЗУ СТАНУ ВІДПОВІДНОСТІ UX/UI САЙТІВ АГРАРНИХ ФІРМ УКРАЇНИ

2025-11-13T12:43:06+02:00

У статті запропоновано комплексний метод аналізу стану відповідності UX/UI сайтів аграрних фірм України сучасним стандартам і очікуванням користувачів. Методика поєднує інструментальні вимірювання через WCAG-аудит, експертні перевірки мобільної адаптивності та юзабіліті за евристиками Нільсена, а також оцінку галузевої функціональності, технічної якості й спеціалізованих аспектів. Результати агрегуються в єдиній 110-бальній шкалі з прозорими правилами нарахування та вагами категорій. Проведено апробацію методу на вибірці семи українських аграрних компаній, яка виявила середній рівень відповідності 48 відсотків. Найкращі результати показані в категорії юзабіліті, найгірші в спеціалізованих методах адаптації для польових умов. Сформовано практичні рекомендації для короткострокового, середньострокового та довгострокового покращення показників відповідності.

МУЛЬТИКУЛЬТУРНІ КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ РИНКОВОГО ПРОСУВАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ УКРАЇНСЬКИХ ЗВО

2025-11-13T12:46:32+02:00

У статті досліджено проблему декларативного характеру маркетингових стратегій та відсутності системних економічних механізмів моніторингу їх ефективності в українських закладах вищої освіти (ЗВО). Проведено порівняльний аналіз підходів до маркетингової аналітики в університетах України та Польщі. Виявлено, що польські ЗВО, функціонуючи в умовах жорсткої ринкової конкуренції, демонструють більш зрілу, керовану практиками культуру використання кількісних показників. Натомість в Україні існує значний «розрив виконання» між централізованими стратегічними цілями та їх практичною реалізацією на інституційному рівні. На основі аналізу ключових показників ефективності, таких як рентабельність інвестицій (ROI) та вартість залучення студента, запропоновано комплексну трьохрівневу модель моніторингу, адаптовану для українських ЗВО, що сприятиме підвищенню підзвітності та конкурентоспроможності.

ТОВАРНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ У МІЖНАРОДНОМУ МАРКЕТИНГУ

2025-11-13T12:51:13+02:00

У статті розглянуто товарну політику як стратегічний інструмент міжнародного маркетингу, що визначає конкурентні можливості підприємств у глобалізованому середовищі. Показано, що формування асортименту, управління якістю, брендинг, інновації та адаптація продукції до специфіки різних країн стають ключовими чинниками довгострокового успіху на світових ринках. Виокремлено відмінності між внутрішньою та міжнародною товарною стратегією. Обґрунтовано важливість урахування соціокультурних особливостей і поведінкових моделей споживачів, що визначають рівень сприйняття продукції та лояльність до бренду. Підкреслено зростаючу роль цифрових технологій у персоналізації товарів, прогнозуванні попиту й підвищенні ефективності комунікацій. Запропоновано практичні орієнтири для вдосконалення товарної політики підприємств на міжнародному ринку, зокрема диверсифікацію асортименту, активну інтеграцію інновацій, посилення брендової ідентичності та побудову гнучких бізнес-моделей, здатних швидко реагувати на зміни середовища.