Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (економічні науки)

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ОЛІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ В КОНТЕКСТІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

П. О. Антонюк — 2025-03-27

Дослідження присвячене аналізу перспектив розвитку ринку олійної продукції України в контексті повоєнного відновлення та євроінтеграційних процесів. Обґрунтовано стратегічні напрями модернізації цього ринку. Сформовано рекомендації щодо інноваційного оновлення аграрного сектору, розвитку інфраструктури та логістичних ланцюгів, механізмів фінансування і державної підтримки. Виявлено необхідність адаптації виробничих процесів до європейських стандартів та регуляцій, що сприятиме розширенню доступу до ринків ЄС. Окрему увагу приділено збільшенню частки олійних культур у структурі сільськогосподарського виробництва та забезпеченню сталого розвитку, зокрема впровадженню екологічних практик. Розглянуто питання підвищення конкурентоспроможності української продукції на світових ринках через виробництво продукції з високою доданою вартістю та формування позитивного іміджу на міжнародній арені.

ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВІЙНИ

О. І. Беліменко — 2025-03-27

У статті проведено аналіз економічної стійкості підприємств в умовах війни. Зокрема, досліджено стан та динаміку змін основних макроекономічних показників, як одного з головних чинників впливу на розвиток підприємництва в країні. Досліджено ділову активність субʼєктів господарювання за період повномасштабного вторгнення російської федерації, у тому числі субʼєктів малого підприємництва – ФОП, як основної складової вітчизняного господарювання. Проаналізовано основні зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на стабільність бізнесу в умовах війни. За отриманими результатами аналізу визначено напрями відновлення бізнесу від шокових станів та заходи, впровадження яких дозволить відновити стабільність з метою досягнення належного рівня економічної стійкості.

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАФТОПЕРЕРОБНОГО СЕКТОРУ ЧЕРЕЗ СТРАТЕГІЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ

O. V. Habrylevych — 2025-03-27

Нафтопереробний сектор стикається з численними викликами, зокрема ринковою волатильністю, посиленням регуляторного тиску та глобальним енергетичним переходом. Ця стаття аналізує ключові інвестиційні тенденції та стратегії, необхідні для модернізації нафтопереробних підприємств, забезпечення їх фінансової стабільності та підвищення екологічної стійкості. Особлива увага приділяється таким напрямам інвестицій, як оновлення інфраструктури, диверсифікація виробництва у сферу нафтохімії та альтернативних видів палива, цифрова трансформація підприємств і впровадження екологічно орієнтованих технологій. У дослідженні також розглядається роль державної політики, включаючи податкові стимули, регуляторні механізми та фінансову підтримку галузі. Аналізуються ризики інвестування та ефективні стратегії управління ними, зокрема хеджування, диверсифікація сировинних поставок та застосування стійких фінансових механізмів. Окрему увагу приділено впливу глобальних економічних трендів, що визначають попит на нафтопродукти, а також ролі міжнародних екологічних угод у формуванні інвестиційної політики компаній. Розглянуто перспективи розвитку нафтопереробного сектору в контексті переходу до вуглецево-нейтральної економіки та виклики, пов’язані з необхідністю адаптації підприємств до нових стандартів. У висновках підкреслюється важливість довгострокового стратегічного планування, адаптації до нових екологічних стандартів та необхідність активного залучення інновацій для підвищення конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств у мінливих ринкових умовах. Впровадження інноваційних технологій, розширення співпраці з міжнародними інвесторами та розробка ефективних механізмів державної підтримки є ключовими факторами, що визначатимуть майбутнє галузі. Особливо актуальним стає формування нових бізнес-моделей, що поєднують традиційні нафтопереробні процеси з відновлюваними енергетичними рішеннями. Підвищення ефективності управління інвестиціями та впровадження циркулярної економіки сприятимуть стабільності та сталому розвитку нафтопереробної промисловості.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕФОРМ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІСЛЯ ВІЙНИ

Г. В. Ортіна — 2025-03-27

Досліджено євроінтеграцію як інструмент реформування публічного управління України після війни. Розглянуто адаптацію державного управління до європейських стандартів, зокрема у сферах децентралізації, цифровізації та антикорупційної політики. Проаналізовано виклики післявоєнного відновлення, модернізацію інституцій та інтеграцію принципів SIGMA. Особливу увагу приділено цифровій трансформації, електронному урядуванню та європейським механізмам фінансової підтримки реформ. Визначено стратегічні напрями співпраці України з ЄС та запропоновано практичні рекомендації щодо інтеграції найкращих європейських практик. Дослідження пропонує практичні рекомендації щодо подальшої інтеграції України в європейський адміністративний простір, удосконалення механізмів державного управління та адаптації успішних європейських практик до національного контексту.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В АНАЛІЗІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ОСТАННІХ ДОСЯГНЕНЬ, ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВА МАЙБУТНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Д. М. Трачов — 2025-03-27

В статті досліджується шлях трансформації аналізу фінансової звітності з використанням такого елементу штучного інтелекту як великі мовні моделі (ВММ) через інтеграцію наративних (текстових) і кількісних даних. Зосередившись на публікаціях останніх п’яти років, було визначено перелік рецензованих статей, робочіх документів та матеріалів конференцій з провідних баз даних (Scopus, Web of Science, SSRN та Google Scholar). У статті виокремлено чотири основні сфери, в яких ВММ продемонстрували особливу перспективність: виявлення ризиків і шахрайства, наративне узагальнення та аналіз настроїв, екологічна, соціальна та управлінська звітність (ЕСУП) і звітність зі сталого розвитку, а також інтеграція текстових розкриттів з традиційними бухгалтерськими показниками. Ці моделі – від універсальних трансформаторів (наприклад, GPT, BERT) до спеціалізованих фінансових варіантів (наприклад, FinBERT) – часто перевершують попередні підходи машинного навчання в завданнях, що вимагають тонкого лінгвістичного розуміння, але стикаються з такими проблемами, як адаптація до домену, інтерпретованість і потенційні упередження моделі. Узагальнюючи існуючі дослідження, ми спостерігаємо зростаючу тенденцію до використання доменних ВММ, які можуть обробляти як неструктурований текст (наприклад, річні звіти, виноски), так і структуровані фінансові дані, тим самим пропонуючи аудиторам, аналітикам та інвесторам більш глибоке розуміння і трактування результатів такого аналізу. Однак емпіричні дані свідчать про серйозні проблеми, пов'язані з доступністю, відтворюваністю та дотриманням нормативних вимог. У висновках запропоновано напрями майбутніх досліджень, зокрема розробка стандартизованих пакетів фінансової звітності для підготовки надійних ВВМ, вдосконалення інструментів пояснюваності, придатних для прийняття рішень на високому рівні, а також вивчення етичних та управлінських рамок для зменшення ризиків алгоритмічної упередженості. Загалом, цей огляд підкреслює трансформаційний потенціал ВММ для бухгалтерського обліку та фінансів, водночас застерігаючи від некритичного застосування цих моделей в чутливих умовах. Великі мовні моделі (ВММ) трансформують фінансовий аналіз шляхом покращеного виявлення ризиків, запобігання шахрайству, аналізу настроїв та звітності ЕСУП. Вони інтегрують текстові та кількісні дані, покращуючи аудит та аналіз фінансової звітності. Трансформаторні НЛП-моделі, такі як FinBERT, дають змогу глибше зрозуміти фінансові документи, забезпечуючи більш точне прийняття рішень у фінансовому секторі.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ ТА МЕТОДІВ КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЯК НАПРЯМИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ КОМПАНІЙ

Dong Hai — 2025-03-27

У статті проаналізовано напрямки класифікації витрат за способом включення до собівартості, по відношенню до обсягу виробництва та за значимістю для компанії. Серед варіантів різних методів калькулювання (повнота включення витрат до собівартості, фактичної та нормативної собівартості, об’єктом обліку витрат) обґрунтовано обрання кожного з них виходячи зі змісту методу та специфіки діяльності компанії.

ІЄРАРХІЧНИЙ ПІДХІД ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ РІВНЯ ТА ПОТЕНЦІАЛУ АСЕКУРАЦІЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

А. В. Шинькович — 2025-03-27

У статті розроблено пропозиції щодо ідентифікації рівня та потенціалу асекурації продовольчої безпеки в системі державного регулювання на принципово новому ієрархічному підході. Ієрархічний підхід передбачає структуру для ідентифікації рівнів асекурації продовольчої безпеки, що інтегрована в систему державного регулювання, оскільки він ґрунтується на розкладанні складної проблеми на менші, керовані компоненти, що дозволяє виявити вузькі місця, визначити пріоритети й розробити ефективні стратегії. Обґрунтовано, що для ідентифікації асекурації продовольчої безпеки доцільно використати три ієрархічні рівні: національний, регіональний і локальний, а сам потенціал асекурації продовольчої безпеки в системі державного регулювання розкрито за 5 рівнями. Наголошено, що запропонований ієрархічний підхід має свої переваги та недоліки, які необхідно враховувати при його використанні.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Н. М. Котвицька — 2025-03-27

У статті розглядаються особливості управління інноваційним розвитком підприємств фармацевтичної галузі. Визначено ключові чинники, що впливають на ефективність інноваційних процесів, зокрема науково-технічний прогрес, регуляторне середовище та інвестиційну політику. Проаналізовано сучасні підходи до управління інноваціями, зокрема використання цифрових технологій, стратегічного партнерства та досліджень і розробок. Окреслено основні виклики, з якими стикаються фармацевтичні підприємства, та запропоновано шляхи їх подолання.

ФАКТОРИ МАКРО СЕРЕДОВИЩА, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕКЛАМНУ ПОЛІТИКУ КОМПАНІЇ

П. Г. Бінчева — 2025-03-27

Демографічна та економічна кризи мають найбільший негативний вплив на поведінку споживачів в Україні, особливо на ринку плодово-ягідної продукції. Основними проблемами низької ефективності маркетингу вважаються нижча якість продукції, високі ціни та сезонність попиту. Метою дослідження є оцінка факторів виробництва на ринку плодів та ягід Запорізької області взявши за приклад підприємства по вирощуванню плодово- ягідних культур з врахуванням факторів макросередовища. Об’єктом дослідження виступає процес дослідження факторного аналізу плодово-ягідного ринку, що адаптована через включення факторів, що впливають на розвиток цифрових моделей бізнесу.