ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОВЕРХНЕВО-ОСКЛОВАНИХ ПЕЛЕТ – ЗАПОРУКА СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ПЕЛЛЕТНОГО ВИРОБНИЦТВА

  • В. А. Бунецкий Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства им. Петра Василенко
  • М. В. Бондаренко Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара
Ключові слова: сушіння біомаси, пелети, сушильний комплекс СК-3, енергоефективність, питомі виробничі витрати, багатостадійне подрібнення

Анотація

Метою розробляння технології виготовлення високоякісних поверхнево засклованих пелет з біомаси, що будуть сертифіковані за європейськими стандартами, є проектування та впровадження на її базі сучасного технологічного обладнання. Розроблена технологія повинна ураховувати конкретні фізико-хімічні та реологічні властивості сировини, та відповідно до них визначати метод підготування, деструкції та пресування готової продукції. Науково-технічне обґрунтування такої технології дасть змогу на практиці побудувати прибуткове пелетне виробництво, що працюватиме ефективно. Під час розробляння технології виробництва поверхнево засклованих пелет було використано такий метод зміни структури деревини та інших видів біомаси, за використання якого здійснюється перехід термопластичних біополімерів з твердого пружно-в’язко-пластичного стану до засклованого. Ці перетворення реалізуються у деревині під дією комплексу фізичних факторів (температури та тиску) в умовах певної вологості. Головним результатом використання розробленої технології є її успішне застосування у конструкції та режимах експлуатування у лінії з виробництва поверхнево засклованих пелет на базі сушильного комплексу СК-3.

Вперше запропонована лінія з виробництва поверхнево засклованих пелет на базі сушильного комплексу СК-3 має такі основні переваги порівняно з традиційним обладнанням АВМ-1,5:

  • за рік експлуатування споживає на 10% менше сировини (800 тон біомаси, або $15 тис. економії на сировині);
  • на переробку 1 тони біомаси споживають на 100 кВт електроенергії менше, що відповідає економії 600 Мвт*ч або $35 тис. на рік;
  • для грануляції 1 тони сировини на годину СК-3 використовує один гранулятор ОГМ-1,5, а для АВМ-1,5 необхідно два таких гранулятора;
    • використання СК-3 дозволяє виробляти пелети класу EN1plus.

Посилання

1. Бунецький В. Тверде біопаливо. Необхідність галузевого рішення. Проблеми теплофізики та теплоенергетики: матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 23-26 травня 2017 р.). URL: http://ittf.kiev.ua/konferenciy/2017-nan-ukra%D1%97ni-ye-organizatorom-abo-spivorganizatorom/x-mizhnarodna-konferenciya-problemi-teplofiziki-ta-teploenergetiki/programa/ (дата звернення: 13.03.2019).
2. Циклон малого диаметра с активным инерционным пылеуловителем ЦсАИП-4+. Руководство по эксплуатации. ТУ У 29.5-2571100774-001:2011. 24 с.
3. Корінчук Д. М. Обґрунтування енерговитрат стадії подрібнення в технологіях виробництва біопалив. Науковий вісник НУБіП України. Сер. Техніка та енергетика АПК. 2018. № 268. С. 90-100.
4. Корінчук Д. М. Вплив температурної та фізико-механічної активації біомаси на енерговитрати процесу пресування біопалив деревинного та рослинного походження. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 5. С. 111-118.
5. Бурдо О. Г., Семков С. В., Сталимбовская А. С. Энергетический мониторинг пищевых технологий. Интегрированные технологии и энергосбережение. 2007. № 3. С. 71-78.
6. Бандура В. М., Маренченко О. І., Пилипенко Є. О. Енергетичний моніторинг олійного виробництва. Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. 2017. Т. 81, вип. 1. С. 39-44.
Опубліковано
2019-10-18