ВПЛИВ РОЗЧИНІВ НАНОМЕТАЛІВ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ОКИСНО-ВІДНОВНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ЗБЕРІГАННІ ПЛОДІВ ГРУШІ

Ключові слова: плоди груші, інтенсивність дихання, титрована кислотність, цукри, цукрово-кислотний індекс, смак, зберігання

Анотація

Анотація – дослідження присвячені вивченню та науковому обґрунтуванню впливу розчинів нанометалів на інтенсивність окисно-відновних процесів у плодах груші протягом тривалого зберігання. В результаті досліджень встановлено, що обробка розчинами нанометалів сприяла стабілізації інтенсивності дихання плодів на рівні 20 мг СО2 кг/год протягом всього періоду зберігання. Незначне підвищення інтенсивності дихання (у 1,3 рази) було зафіксовано на 180 добу зберігання плодів груші сорту Киргизька зимова за обробки 60 відсотковим розчином нанометалів (варіант1). Поряд з цим, у плодах контрольного варіанту спостерігалося клімактеричне зростання дихання на 90…120 добу зберігання. Визначено, що середні втрати титрованих кислот у плодах контрольних варіантів становили 70 %, а цукрів 58% від початкового значення. Обробка плодів розчинами нанометалів зменшувала середній рівень втрат титрованих кислот протягом періоду зберігання в середньому на 23%, загального цукру на 6%, сахарози – на 8%. Показано, що післязбиральна обробка розчинами нанометалів сприяла формуванню більш гармонійного смаку плодів груші різних помологічних сортів протягом періоду зберіганню.

Посилання

1. Лісіна А. В., Онучін Ю. Н., Воробьев В. Ф. Вплив обробок антиоксидантами і високими дозами СО2 на зміну хімічного складу плодів груші при зберіганні. Садівництво і виноградарство. 2010. № 1. С. 9-11.
2. Сердюк М. Є. Використання антиоксидантних препаратів для запобігання біотичним та абіотичним стресам під час зберігання плодів та ягід. Хімія, агрономія, сервіс. 2010. № 7. С. 52-53.
3. Amiot-Carlin M. J. Fruit and vegetable consumption: what benefits, what risks? La Revue du praticien. 2019. Vol. 69 (2). Р. 139-142.
4. Effect of tamarindus coating on post-harvest quality of apples and pears stored at different conditions / A. M. Mohite [et al.]. Carpathian Journal of Food Science & Technology. 2018. Vol. 10, № 3. Р. 17-25.
5. Окара А. И. Нанотехнологии в производстве пищевых продуктов: состояние нормативной базы и проблемы. Вестник ХГАЭП. 2011. № 1 (52). С. 79-85.
6. The Role of Nanotechnology in the Fortification of Plant Nutrients and Improvement of Crop Production / E. E. Elemike [et al.]. Applied Sciences, 2019. 9(3). Р. 499. DOI: 10.3390/app9030499.
7. Applications and implications of nanotechnologies for the food sector / Q. Chaudhry [et al.]. Food Addit. Contam. 2008. Vol. 25. Р. 241–258. DOI: 10.1080/02652030701744538.
8. Chaudhry Q, Castle L. Food applications of nanotechnologies: An overview of opportunities and challenges for developing countries. Trends Food Sci Technol. 2011. Vol. 22. Р. 595–603.
9. Chen H., Weiss J., Shahidi F. Nanotechnology in nutraceuticals and functional foods. Food Technol. 2006. Vol. 60. P. 30–36.
10. Ozimek L., Pospiech Ed., Narine S. Nanotechnologies in food and meat processing. Acta Sci. Pol., Technol. Aliment. 2010. Vol. 9. Р. 401–412.
11. Senturk Ah., Yalcin B., Otles S. Nanotechnology As A Food Perspective. Journal of Nanomaterials& Molecular Nanotechnology. 2013. Vol. 2, № 6. DOI: 10.4172/2324-8777.1000125.
12. Chen L., Remondetto G., Subirade M. Food protein-based materials as nutraceutical delivery systems. Trends Food Science & Technology. 2006. Vol. 17. Р. 272–283. DOI: 10.1016/j.tifs.2005.12.011.
13. Нанотехнологии в сельском хозяйстве / сост. Н. И. Кугутина. Курск: Курская областная научная библиотека им. Н. Н. Асеева, 2012. C. 19.
14. Ramachandraiah K., Han Sung Gu, Chin Koo Bok. Nanotechnology in Meat Processing and Packaging: Potential Applications — A Review. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences (AJAS). 2015. Vol. 28. P. 290–302. DOI: https://doi.org/10.5713/ajas.14.0607.
15. Будкевич Р. О., Евдокимов И. А. Безопасность использования наноразмерных частиц. Молочная промышленность. 2010. № 1. С. 46-49.
16. Safety aspects of nanotechnology applications in food packaging / А. Dimitrijevica [et al.]. Procedia Food Science. 2015. Vol. 5. Р. 57-60. DOI: 10.1016/j.profoo.2015.09.015.
17. Colloidal silver solutions with antimicrobial properties / А. Petica [et al.]. Materials science and engineering. 2008. Vol. 152. P. 22-27. DOI: 10.1016/j.mseb.2008.06.021.
18. Raghupathi K. R., Koodali R. T, Manna A. C. Size-Dependent Bacterial Growth Inhibition and Mechanism of Antibacterial Activity of Zinc Oxide Nanoparticles. Langmuir. 2011. Vol. 27 (7). P. 4020–4028. DOI: 10.1021/la104825u.
19. Brayner R. Toxicological Impact Studies Based on Escherichia coli Bacteria in Ultrafine ZnO Nanoparticles Colloidal Medium. Nano Lett. 2006. Vol. 6, № 4. P. 866–870.
20. Изучение антибактериального действия наночастиц меди и железа на клинические штаммы Staphylococcus aureus / И. В. Бабушкина и др. Саратовский научно-медицинский журнал. 2010. Т. 6. № 1. С. 11–14.
21. Geiser M., Kreyling W. Deposition and biokinetics of inhaled nanoparticles. Part FibreToxicol. 2010. Vol. 7, № 1. Р. 2. DOI: 10.1186/1743-8977-7-2.
22. Вплив наночастинок металів на зброджування пивного сусла / Д. В. Карпенко та ін. Пиво і напої. 2012. №. 1. С. 16-17.
23. Ульберг З., Грузина Т., Карпов О. Нанотехнології в медицині: роль колоїднохімічних процесів. Вісник національної академії наук України. 2008. № 8. С. 28-41.
24. Наноматериалы. Нанотехнологии. Наносистемная техника: мировые достижения за 2005 год / под ред. П. П. Мальцева. Москва: Техносфера, 2006. 149 c.
25. Quality changes during ripening of plums (Prunus domestica L.) / V. Usenika [et al.]. Food Chemistry. 2008. Vol. 111, № 4. P. 830–836. DOI: 10.1016/j.foodchem.2008.04.057.
26. García-Mariño N. F., de la Torre Matilla A. J. Organic Acids and Soluble Sugars in Edible and Nonedible Parts of Damson Plum (Prunus domestica L. subsp. insititia cv. Syriaca) Fruits During Development and Ripening. Food Science and Technology International. 2008. Vol. 14, № 2. Р. 187-193. DOI: 10.1177/1082013208092150.
Опубліковано
2019-10-19