ЛЮДИНА ЧИ МАШИНА: ІНТЕЛЕКТ ТА МІЦНІСТЬ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА КОНКУРЕНЦІЯ

В. С. Волошин; О. Ю. Азархов

doi:10.32782/2220-8674-2024-24-1-26

В. С. Волошин Приазовський державний технічний університет https://orcid.org/0000-0002-9922-5618
О. Ю. Азархов Приазовський державний технічний університет https://orcid.org/0000-0003-0062-0616

DOI: https://doi.org/10.32782/2220-8674-2024-24-1-26

Ключові слова: білкові форми мислення, людина, специфічна неорганіка, штучний інтелект, пам'ять, швидкість мислення, еволюція, конкурентоспроможність.

Анотація

Анотація. У статті представлено в параметричному порівнянні стан і розвиток двох екосистем, одна з яких заснована на вуглецевих формах життя, а друга - на металоїдних і металевих елементах. Розглядається гіпотетичне припущення про можливу конкуренцію між цими системами в межах обраних параметрів. Запропонована параметрична модель, що відображає основні взаємні конкурентні функції умовної «людини» і «машини», дозволила оцінити як їх реальні, так і потенційні можливості і зробити висновки про перспективність цих двох умовних екосистем. Одним з висновків таких досліджень стала нетривіальна теза про можливий проміжний стан функції людини в довгостроковому еволюційному розвитку розуму на планеті, хоча б на підставі того, що він в чомусь починає програвати конкуренцію зі створеними ним специфічними формами неорганічного світу. Показано, що сучасний еволюційний вектор не є його останньою стадією, він спрямований на розвиток конкретних форм неорганічного світу, який у певний час буде здатним до діяльності паралельно з людиною, але не менш ефективній.

Посилання

1. Schrödinger E. Mind and Matter. Cambridge: University Press, 1958. 58 p.
2. Bar-On Y. M., Phillips R., Ron Milo R. The biomass distribution on Earth. Proceedings of the National Academy of Sciences. URL: https://naked-science.ru/article/sci/uchenye-pereschitali-massu-biosfery (lfnf pdthytyyz 01.09.2024).
3. Elhacham E., Ben-Uri L., Grozovski J., Bar-On Y.M., Milo R. Global human-made mass exceeds all living biomass. Nature. 2020. Vol. 588. P. 442–444.
4. Юсупова О. О. Еволюція поглядів на глобальну екологічну проблему в контексті діяльності римського клубу. Наука й економіка. 2013. URL: irbis-nbuv.gov.ua (дата звернення 31.08.2024).
5. Смил В. Создание современного мира: материалы и дематериализация. John Wiley & Sons. 2013.
6. Волошин В. С., Азархов О. Ю. Про роль людини в енергетичному обміні Сонце-Земля. Техническая поддержка инновационных технологий в агропромышленном комплексе: материалы IV Междунар. науч.-практ. конференции. Мелітополь, 2022. С. 22-24.
7. Lloyd S. Programming the Universe: A Quantum Computer Scientist Takes On the Cosmos. Knopf, 2006. 240 p.
8. Ланца Р., Берман Р. Биоцентризм. Как жизнь создает Вселенную. URL: http://loveread.ec/read_book.php?id=72986&p=3 (дата звернення 31.08.2024).
9. Cоха Ю. І. Системний підхід і проблеми моделювання природно техногенної безпеки. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2012. № 727. С. 440–448
10. Agar J. The Government Machine: A Revolutionary History of the Computer. 2003. 564 p.
11. Мхитарян Н. М. Эргономические аспекты сложных систем / Н. М. Мхитарян [и др.]. Київ: Наукова думка, 2004. 600 с.
12. Expanding the Measure of Wealth: Indicators of Environmentally Sustainable Development. Environmentally ustainable Development Studies and Monographs. Series №. 17. The World Bank: Washington, DC. 2017.