СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ЯК ФОРМА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

В. К. Збарський; Д. В. Грибова

В. К. Збарський Національний університет біоресурсів і природокористування України
Д. В. Грибова Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Ключові слова: туризм, потенціал, підприємницька діяльність, господарювання, інфраструктура, розвиток, садиба, регіон, туристичний ринок.

Анотація

Анотація. Обґрунтовується теоретико-методичні засади та прикладні положення формування та реалізації регіональних механізмів стимулювання підприємництва у сфері сільського зеленого туризму. Доведено, прискорений розвиток сільського зеленого туризму може відіграти роль каталізатора структурної перебудови економіки регіонів, забезпечити демографічну стабільність та розв’язати соціально-економічні проблеми регіонів. Окреслюється проблема пошуку перспективних напрямів стимулювання підприємництва у сфері сільського зеленого туризму в регіонах України. Досліджено розвиток сільського зеленого туризму та процесів стимулювання підприємництва у цій сфері, які розділені на теоретичні, пов’язані з напрацюванням науково-методичних засад територіальної організації використання природно-ресурсного потенціалу сільського зеленого туризму, та прикладні, основною метою яких є створення рекомендацій для підвищення рівня розвитку сільського зеленого туризму в регіонах та збільшення ефективності функціонування підприємств досліджуваного виду туризму. Зосереджено увагу на практичному розвитку сільського зеленого туризму, на об’єктовому рівні, що має три спрямування які базуються на формі заснування туристичного підприємництва в регіональній сфері сільського зеленого туризму.

Посилання

1. Medlik S. Leksykon podróży turystyki hotelarstwa. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN sp. z o.o., 1995. 264 c.
2. Majewski J. Agroturystyka to też biznes – Warszawa: Fundacja Wspomagania Wsi., 2004. 81 c.
3. Липчук В.В. Особливості маркетингової діяльності в агротуризмі. Вісник Львівського інституту економіки і туризму: Зб. наук. статей. Львів: Львівський інститут економіки і туризму, 2007. № 2. С.102-104.
4. Смолій В.А. Енциклопедичний словник-довідник з туризму. К.: Слово, 2006. 372 с.
5. Горішевський П.А. та ін. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. 148 с.
6. Гловацька В.В. Суть та види сільського зеленого туризму. Агроінком. 2006. № 5-6. С. 132-135.
7. Советский энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1989. 1632 с.
8.Теорія, політика та практика сільського розвитку. за ред. д-ра екон. наук, чл.-кор НАНУ О. М. Бородіної та д-ра екон. наук, чл.-кор. УААН І. В. Прокопи; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. Киіїв: 2010. 384с.
9. Штимак І. В. Соціально-економічні умови розвитку селянських домогосподарств: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ, 2011. 293 с.
10.Збарський В. К., Грибова Д.В., Збарська А. В., Оваденко В. І. Малі форми господарювання у розвитку внутрішнього туризму України. Вісн. Черкаського ун-ту: Серія «Економічні науки».2020. Вип. 2. С. 160-169. 11. Збарський В. К., Грибова Д.В., Методологічні основи дослідження функціонування туристичної галузі. Агросвіт. 2020. № 4. С. 21–26.
12.Колективні засоби розміщування у 2017 році. Стат. збірник. Київ: Держстат України. 2018. 142 с.
13. Закон України «Про особисте селянське господарство». №742-IV від 15 травня 2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. №29. Ст. 232. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon 3. rada.gov.ua/ laws/show/ 1315- 18. (Дата звер-нення 2 січня 2020р
14. Закон України «Про туризм». №324/95-ВР від 15 вересня 1995 р. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 (Дата звернення 2 січня 2020р)