MARKET OF THE TOURIST SERVICES AND POLARIZATION OF THE TOURIST SYSTEMMARKET OF THE TOURIST SERVICES AND POLARIZATION OF THE TOURIST SYSTEM
Abstract
Abstract. The article deals with the development of the tourist services market, which determines the parameters of the aggregate value of the sub-indices of the meso- and local levels and polarization of the tourist system. The methodology of spatial polarization of the tourist system, which provides convergence of the infrastructural space of tourist services, minimization of manifestation of destructive factors, balancing of interests of the country as a whole is substantiated. Has been proposed the scientific-methodical approach to the definition of the target landmarks for the development of the tourist services market, which implements polarized tourist space in terms of quantitative and qualitative parameters, makes it possible to analyze the destructive determinants of the periphery and determinants-producers of the tourist center of activity, evaluation and forecasting of the safe level of the hierarchy of the tourist system, determination of clear impulses for the development of the tourist services market and density of interaction of the periphery with the center. Revenues from the sale of tourist services of local level enterprises have been analyzed. The costs for the service of consumers of tourist services of subregions have been differentiated. The coefficients of localization and concentration of income from the sale of services are calculated depending on the intensity of development of potential of tourist enterprises. A comprehensive approach to the assessment of the concentration of the aggregate value of the security index of the tourist system, which is differentiated by the components of the security potential and threats, guarantees the development of the tourist services market and modifies the tourist system on the meso-level as a whole.
References
2. Басюк Д. Формування туристичного бренду як фактор регіональної політики. Бюлетень Національної академії державного управління при президентах України, 2010, 1, 139-147.
3. Батлер Р. В. Поняття еволюційного циклу туристичної зони: наслідки для управління ресурсами. Канадський географ, 1980, 24 (1), 5-12.
4. Горбань Г.П. Концепція формування та управління розвитком ринку туристичних послуг в умовах просторової поляризації. Інвестиції: практика та досвід, 2017, 2, 16-21.
5. Гулієва А., Брітченко І., Рзаєва У. (2018). Глобальна безпека та економічна асиметрія: порівняння розвинутих країн та країн, що розвиваються. Журнал з питань безпеки та стабільності, 2018, 7(4), 707-718. Отримано з: http://www.lka.lt/lt/moksline-veikla/leidiniai/journal-of-security-sak9.html.
6. Гур’янова Л.С., Прокопович С.В. Моделі оцінки впливу міжрегіональної взаємодії на процеси зближення територіального розвитку. Бізнес Інформ, 2013, 1, 62–67.
7. Фрідман Дж. Політика регіонального розвитку: тематичне дослідження Венесуели. Тверда обкладинка: Видавець MIT Press Ltd, 1966.
8. Локсматов А.С. Аналіз факторів розвитку туризму в регіоні. Бул-летін Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2011, 7(161), 86-98.
9. Манцо Глорія Г. Оксфордська економіка для Всесвітньої ради подорожей і туризму. Економічний вплив 2019 Україна. RUL: https://www.wttc.org/-/media/files/reports/economic-impact-research/regions-2019/world2019.pdf.
10. Статистичне видання туристичної діяльності України. Київ: Державна служба статистики України, 2017. RUL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/05/zb_td_2017.pdf
11. Статистичне видання регіонів України. Київ: Державна служба статистики України, 2018.. Отримано з: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_ru1ch2018.pd
