ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ТА СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПІДПРИЄМСТВА
Анотація
У статті запропоновано метод аналізу платоспроможності, ліквідності і фінансового стану підприємства; з’ясовано використання методів і моделей вибору й оцінки варіантів стратегічних альтернатив для досягнення поставлених цілей. Зазначено що довгострокове завоювання ринку та забезпечення і набуття по ньому конкурентних переваг потребує від підприємства: мати чітке уявлення про напрями виробництва чи послуг де воно випереджає конкурентів чи відрізняється від них в кращий бік; наповнювати визначені цілі в тій чи іншій сфері діяльності конкретним змістом вибраної стратегії та стратегічних альтернатив; використовувати методи бенчмаркінгу при порівнянні визначеного підприємства з еталоном. Узагальнено методичні підходи оцінки вибору стратегічних альтернатив за критеріальними, експертними, фактографічними та комбінованими методами та охарактеризовано їх переваги і недоліки при використанні.
Посилання
Doyle C. Ansoff matrix (directional matrix). Oxford dictionary of marketing. Oxford paperback reference (3rd ed.). Oxford. New-York. Oxford University Press. P. 21–22. DOI: https://doi.org/10.1093/acref/9780199590230.001.0001
Thompson A. A., Strickland A. J. Strategic management: concepts and cases. Ninth edition. USA. Irwin. 1996. 1035 p.
Mescon M. H., Khedouri F., Albert M. Management. Addison-Wesley Educational Publishers, Incorporated, 1988. 288 p.
Ліщинська В. В. Вибір оптимальної конкурентної стратегії підприємства в умовах інтервальних оцінок критеріїв її результативності. Бізнес-інформ. 2019. № 7. С. 325–330.
Підходи до формування стратегічних альтернатив // ni.biz.ua. 2022. URL: http://ni.biz.ua/11/11_19/11_190142_ponyatie-i-tipistrategicheskih-alternativ.html.
Стратегічні альтернативи. URL: https://manager.bobrodobro.ru/hBcvTwadFamFm
Яремик Х. Я. Методичні підходи до оцінки платоспроможності підприємства. Ефективна економіка. 2015. № 11. URL: https://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4507#
Лопатовська О., Пономарьова К. Сучасна методика аналізу ліквідності та платоспроможності підвищення. Вісник Хмельницького національного університету. 2022. Том 1, № 5. С. 221–227. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-310-5(1)-36
Sun J., Li H. Financial distress early warning based on group decision making. Computers & Operations Research. 2009. № 36 (3). Р. 885–906.
Яцух О. О., Захарова Н. Ю. Фінансовий стан підприємства та методика його оцінки. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2018. Т. 29(68), № 3. С. 173–180.
Портер М. Конкурентна стратегія. Техніки аналізу галузей і конкурентів. Київ : Наш формат, 2020. 424 с.
Martinet A. C. Strategic planning, strategic management? Strategic foresight: The seminal work of H. Igor Ansoff. Technological Forecasting and Social Change. 2017. Vol. 77(9), 1485–1487.
Кобець Д. Л. Теоретичні підходи до виявлення та вибору стратегічних альтернатив розвитку підприємства. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор». 2017. Випуск 4-1 (43) С. 146–150.
Баланович А. М. Теоретико-методичні засади формування стратегій розвитку підприємства. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2019. Вип. 8. Ч. 2. С. 77–79.
Андрющенко К. А. Формування стратегічних альтернатив підприємством для збільшення частки ринку. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 17. С. 33–37.
Бойетт Д. Г. П’ять поглядів на стратегію досягнення лідерства на ринку. URL: https://www.management.com.ua/strategy/strategy/str011.html
Методи вибору стратегічних альтернатив // Pidru4niki. 2020. URL: https://pidru4niki.com/1514020554059/menedzhment/metodi_viboru_strategichnih_alternativ
Желіховська М. В. Методи оцінки ринкових позицій підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. 2009. Том 1 № 6. С. 75–79.
Farida I., Setiawan D. Business Strategies and Competitive Advantage: Тhe Role of Performance and Innvation. Open Innov. Techol. Mark. Complex. 2022, 8, р. 163. DOI: https://doi.org/10.3390/joitmc8030163
Doyle C. Ansoff matrix (directional matrix). Oxford dictionary of marketing. Oxford paperback reference (3rd ed.). Oxford. New-York. Oxford University Press. p. 21–22. DOI: https://doi.org/10.1093/acref/9780199590230.001.0001
Thompson A. A., Strickland A. J. (1996). Strategic management: concepts and cases. Ninth edition. USA. Irwin. 1035 p.
Mescon M. H., Khedouri F., Albert M. (1988). Management. Addison-Wesley Educational Publishers, Incorporated, 288 p.
Lishinska V. V. (2019). Vibir optimalnoyi konkurentnoyi strategiyi pidpriyemstva v umovah intervalnih ocinok kriteriyiv yiyi rezultativnosti. Biznes-inform. № 7. S. 325–330.
Pidhodi do formuvannya strategichnih alternativ // ni.biz.ua. 2022. URL: http://ni.biz.ua/11/11_19/11_190142_ponyatie-i-tipistrategicheskih-alternativ.html
Strategichni alternativi. URL: https://manager.bobrodobro.ru/hBcvTwadFamFm
Yaremik H. Ya. (2015). Metodichni pidhodi do ocinki platospromozhnosti pidpriyemstva. Efektyvna ekonomika. № 11. URL: https://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4507#
Lopatovska O., Ponomarova K. (2022). Suchasna metodika analizu likvidnosti ta platospromozhnosti pidvishennya. Visnik Hmelnickogo nacionalnogo universitetu. Tom 1, № 5. S. 221–227. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-310-5(1)-36
Sun J., Li H. (2009). Financial distress early warning based on group decision making. Computers & Operations Research. № 36 (3). P. 885–906.
Yacuh O. O., Zaharova N. Yu. (2018). Finansovij stan pidpriyemstva ta metodika jogo ocinki. Vcheni zapiski Tavrijskogo nacionalnogo universitetu imeni V.I. Vernadskogo. Seriya: Ekonomika i upravlinnya. T. 29(68), № 3. S. 173–180.
Porter M. Konkurentna strategiya. Tehniki analizu galuzej i konkurentiv. Kyiv: Nash format, 2020. 424 s.
Martinet A. C. (2017). Strategic planning, strategic management? Strategic foresight: The seminal work of H. Igor Ansoff. Technological Forecasting and Social Change. № 77(9), 1485–1487.
Kobec D. L. (2017). Teoretichni pidhodi do viyavlennya ta viboru strategichnih alternativ rozvitku pidpriyemstva. Naukovo-virobnichij zhurnal «Biznes-navigator». № 4-1 (43). S. 146–150.
Balanovich A. M. (2019). Teoretiko-metodichni zasadi formuvannya strategij rozvitku pidpriyemstva. Naukovij visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu. № 8. Ch. 2. S. 77–79.
Andryushenko K. A. (2016). Formuvannya strategichnih alternativ pidpriyemstvom dlya zbilshennya chastki rinku. Investiciyi: praktika ta dosvid. № 17. S. 33–37.
Bojett D. G. P’yat poglyadiv na strategiyu dosyagnennya liderstva na rinku. URL: https://www.management.com.ua/strategy/strategy/str011.html
Metodi viboru strategichnih alternativ // Pidru4niki. 2020. URL: https://pidru4niki.com/1514020554059/menedzhment/metodi_viboru_strategichnih_alternativ
Zhelihovska M. V. (2009). Metodi ocinki rinkovih pozicij pidpriyemstva. Visnik Hmelnickogo nacionalnogo universitetu. Tom 1 № 6. S. 75–79.
Farida I., Setiawan D. Business Strategies and Competitive Advantage: The Role of Performance and Innvation. Open Innov. Techol. Mark. Complex. 2022, 8, r. 163. DOI: https://doi.org/10.3390/joitmc8030163
